РЕГЛАМЕНТ РОБІТ З ВОГНЕЗАХИСТУ  ДСА-1 и ДСА-2

Приготування робочого розчину антипірену здійснюється у такій послідовності:

У ємність не менше 200 л заливають 105 л води з температурою 60 °С і додають 30 кг компоненту №1 та 15 кг компоненту №2. При інтенсивному перемішуванні досягають повного розчинення. Цей розчин охолоджують до 30 °С і додають з перемушуванням 1 кг компоненту №3 (концентрованого розчину піноутворювача). Розчин відстоюється протягом 2-х годин, після чого він проціджується через сітку з отворами густиною 1200 отв./см². Розчин може зберігатися 90 діб при температурі розчину не менше 10 °С.

Приготування робочого розчину антисептика здійснюється таким чином:

У ємність на 30 л заливають 1 л антисептика та 24 л води для ДСА-1 або   2 л антисептика та 23 л води – для ДСА-2. Розчин антисептика може зберігатися більше одного року при температурі не менше 5 °С;

За органолептичними та фізико-хімічними показниками робочі розчини ДСА-1 та ДСА-2 повинні відповідати нормам, які наведено у табл. 2

4.3. Нанесення робочих розчинів ДСА-1 та ДСА-2 на дерев’яні  елементи горищних покриттів (крокви, лати)

Робочі розчини сумішей ДСА-1 та ДСА-2 наносяться у два етапи. На першому етапі наноситься розчин антипірену за 2 рази, на другому – розчин антисептика.

Розчин антипірену наноситься при температурі навколишнього середовища від 10°С до 40 °С і відносній вологості повітря не більше 70 % на дерев'яні елементи горищних покриттів.

Розчини наносяться методом розпилення або малярськими пензлями, валиками. Перерва між першим та другим нанесенням розчину антипірену становить не менше 5 годин.

Через 6 годин після нанесення останнього шару розчину антипірену наноситься розчин антисептика (при температурі навколишнього середовища не менше 10 °С).

Нанесення розчинів потрібно здійснювати рівномірно без пропусків, старанно просочуючи щілини та місця з’єднання окремих деталей.

4.4. Нанесення робочого розчину ДСА-1, ДСА-2 на дерев’яні деталі та будівельні конструкції в спеціальних ваннах

В останні роки набув поширення спосіб вогнебіозахисту будівельних дерев’яних конструкцій за ГОСТ 20022.6  з використанням спеціальних ванн, в яких можна регулювати температуру робочого розчину антипірену: 

• для гарячої ванни 55-60 ºС;

• для холодної ванни 20-25 ºС;

У ванну поміщають дерев’яні конструкції, які перекладають прокладками. Зверху притискують протиспливним пристроєм. Заливають гарячий (55-60 ºС) розчин антипірену і витримують 2 години, після чого гарячий розчин антипірену замінюють на холодний (з температурою 20-25 ºС), і витримують їх теж 2 години. 

Оброблені антипіреном дерев’яні конструкції просушують на повітрі або в сушарнях при температурі не більше 60ºС. Після 8 годин сушки дерев’яні конструкції обробляють методом розпилення або малярськими пензлями робочим розчином антисептика з витратою 200 г/м². Після чого конструкції просушують до повітряно-сухого стану.

За даними сертифікаційних випробувань та статистична обробка багаторічних практичних результатів застосування вогнебіозахисної суміші ДСА-2 для деревини, що оброблена в гарячій та холодній ванні, показує, що витрата робочого розчину на конструкцію об'ємом 1 м3 складає 185-190 кг/м3, або сухих солей 50-55 кг/м³. Причому, зі збільшенням об'єму конструкції витрата зменшується.

4.5. Нанесення робочих розчинів ДСА-1, ДСА-2 на дерев’яні будівельні конструкції в спеціальних автоклавах

Найбільш потужним способом вогнезахисту виробів з деревини за ГОСТ 20022.6 є просочення їх водними розчинами антипіренів в спеціальних автоклавах, де процес просочення прискорюється за рахунок використання вакууму та тиску.

Процес вогнебіозахисту виробів з деревини складається з трьох стадій. На першій стадії відбувається глибоке просочення деревини робочими розчинами антипірену суміші ДСА-1, ДСА-2.

Деталі деревини розміщують в спеціальних касетах, виготовлених з металевих труб. Відстань між деталями деревини становить 10 – 30 мм. Касету з деталями деревини із допомогою кран-балки або вагонетки переміщують в автоклав для просочення і герметично закривають кришкою.

Через декілька хвилин вмикають вакуумний насос і досягають залишкового тиску 0,3 – 0,4 кг/см². При такому залишковому тиску деталі деревини витримують на протязі  30 – 40 хвилин для легкопросочуємих порід деревини (сосна, береза, бук) і 50 – 60 хвилин - для важкопросочуємих (ялина, кедр, модрина, пихта, граб, дуб, клен, липа, вільха), група просочуємості деревини визначається згідно з ГОСТ 20022.2.

Після вакуумізації вакуум-насос відключається і автоклав заповнюється робочим розчином антипірена до відмітки мірника, а потім нагнітальним насосом збільшують тиск до 8 кг/см² і витримують на цьому рівні до кінцевої стадії просочення деревини, який контролюється витратою робочого розчину антипірену із мірника з розрахунку не менше 250 кг/м3. Величина тиску та час просочення деревини визначаються залежно від породи деревини. Температура в процесі просочення підтримується на рівні від 20 до 50 ºС. Після такої витримки тиск зменшується до атмосферного протягом 20 – 30 хвилин, розчин антипірену видаляється з автоклава в резервуар для робочого розчину антипірена, де перевіряється величина густини розчину антипірена, а деревина витримується протягом  10 – 15 хвилин для стікання розчину. Кількість поглинутого розчину антипірена визначається за позначеними зразками деревини, які відбираються з просоченої партії. Кількість поглинутих сухих солей складає 60-65 кг/м³.

Після стікання розчину процес просочення вважається закінченим, деревина вивантажується з автоклава і направляється на сушку.

На другій стадії відбувається розвантаження деталей деревини з касет, вони укладаються в штабелі із прокладками. Штабелі за допомогою автонавантажувача переміщують у спеціальні сушарки з примусовим обігрівом та вентиляцією. Процес сушки продовжують до вологості 15 – 20% за температури не більше 50 ºС. Термін сушіння сягає 48 – 70 годин. Глибина просочення складає 10-12 мм.

Третя стадія процесу полягає у оброблянні вогнезахищеної деревини робочим розчином полімерного антисептика. Висушену вогнезахищену деревину із всіх боків оброблюють з пульверізатора двовідсотковим розчином антисептика з витратою 200  г/м² для ДСА-1 та чотирьохвідсотковим розчином антисептика з витратою 200  г/м² для ДСА-2.

Закінчується процес додатковим сушінням вогнебіозахищеної деревини до повітряно-сухого стану.

5. Контроль якості виконання робіт з вогнезахисного оброблення деревин

Якість виконання робіт з вогнезахисту визначається:

а) зовнішнім оглядом;

б) відповідністю фактичної і розрахункової витрати суміші (робочих розчинів);

в) експрес-методом.

Контроль якості виконаних робіт починають з візуального огляду обробленої поверхні виробів з деревини, коли вони досягли повітряно-сухого стану (зберігання постійної маси в часі). 

Контроль кількості витраченого робочого розчину ДСА-1, ДСА-2 проводиться шляхом перевірки відповідності фактичної витрати до розрахункової (проектної). Фактичні витрати не повинні бути меншими за розрахункові. 

Оцінка якості вогнезахисної обробки таких матеріалів може бути здійснена за експрес – методом згідно з ГОСТ 30219.

Для експрес-методу зрізають стружку (пробу) товщиною до 1 мм. Загальна кількість проб повинна бути не менше десяти. Проби повинні зрізатися, як правило , з різних місць поверхонь об’єкту вогнезахисту.

Кожну пробу поміщають в полум’я сірника і витримують 15 секунд. Після цього сірник відсторонюють і визначають час самостійного горіння і тління. Поверхнева вогнезахисна обробка вважається якісною, якщо не менше 90% проб після видалення полум’я сірника не буде підтримувати самостійного горіння і тління.

6. Порядок утримання вогнезахисного просочення

Особливістю сумішей ДСА-1, ДСА-2 є наявність в їх складах (крім сольових антипіренів) полімерного антисептика, який виконує роль синергіста для антипіренів та уповільнювача процесу висолювання. Так як при застосуванні сумішші ДСА-2 утворюється полімерна плівка товще, ніж при застосуванні ДСА-1, то прогнозований строк експлуатації такої деревини (із збереженням показників/характеристик пожежонебезпечності та/або вогнебіозахищеності) складає 6 років, а при застосуванні ДСА-1 - 2 роки, відповідно.  

Під час експлуатації вогнебіозахищеної деревини не допускається вплив на неї атмосферних опадів, води, підвищеної вологості, що сприяє вимиванню (висолюванню) вогнебіозахисного засобу. Щорічно необхідно перевіряти відповідність умов експлуатації даного об’єкту визначеним нормативним вимогам. Для цього відбирають 10 проб стружок товщиною до 1 мм згідно з ГОСТ 30219 і за експрес-методом проводять випробування (п. 5 Регламенту). Умови експлуатації вогнезахищеної деревини відповідають вимогам, якщо не менше 90% проб після видалення полум’я сірника не буде підтримувати самостійного горіння і тління. При позитивному результаті можна зробити висновок, що даний об’єкт експлуатується за належних умов. При негативному результаті необхідно визначити причини порушення  (недотримання) умов експлуатації.

Найбільш характерною причиною недотримання є підвищена вологість повітря на об’єкті (понад 85 %) та попадання води на вогнезахищену поверхню деревини. Попадання води розчиняє полімерну плівку антисептика, змиває її з поверхні деревини та вимиває антипірен. При вологості повітря більше ніж 90% відбувається адсорбція води полімерною плівкою антисептика, яка поступово її розчиняє, перетворюючі суцільну плівку на мозаїчну. Тому плівка втрачає захисні можливості протидіяти висолюванню антипірену внаслідок чого зменшується ефективність вогнезахисту. 

Вищезазначені негативні причини експлуатації об’єкта необхідно усунути та провести повторне вогнезахисне обробляння.

7. Заміна вогнезахисного просочення або повторне вогнебіозахисне оброблення деревини

Повторне вогнебіозахисне оброблення деревини сумішами ДСА-1 та ДСА-2 необхідно проводити в наступних випадках: 

1) після завершення прогнозованого строку експлуатації вогнезахищеної деревини; 

2) при негативному висновку згідно з експрес-методом;

3) при порушенні належних умов експлуаттації об’єкта (п. 6 Регламенту). 

Повторне обробляння необхідно проводити в теплу погоду, коли вологість повітря буде не більше 60%. Спочатку наносять розчин антипірену з витратою його на 25-30 % меншою ніж під час першої обробки. Через 8-10 годин наносять розчин антисептика з витратою, як і при першій обробці, 200 г/м² робочого розчину антисептика.

Суміші ДСА-1 та ДСА-2 можуть використовуватись для ремонту  вогнезахисної поверхні деревини, яка оброблена такими засобами, як ББ-11, БС-13, МС без антисептика фторида натрію за ДСТУ 4479. Для цього поверхню деревини необхідно очистити від висолів цих засобів. Після висихання поверхні деревини при вологості повітря менше за 60 % проводять її обробку розчином антипірена за 2 рази за норми 550 г/м² робочого розчину, а через 8-10 годин наносять розчин антисептика з витратою 200 г/м² робочого розчину антисептика.

8. Зберігання та транспортування вогнебіозахисних засобів ДСА-1, ДСА-2

Сухі компоненти антипірену постачаються в поліетиленових або поліпропіленових мішках, які зав’язують з підгибом.

Розчин піноутворювача та розчин антисептика постачаються у пластикових каністрах. 

Комплектація компонентів суміші ДСА-1 та ДСА-2 відбувається у відповідності до замовленої площі обробки деревини об’єкта.

Кожна одиниця упаковки суміші, а також кожне тарне місце повинні бути оснащені етикеткою, виготовленою із паперу, на якій вказуються: 

• - найменування підприємства-виробника суміші і його товарних знак, адреса;

• - назва продукції, її призначення;

• - номер технічних умов;

• - призначення продукції;

• - номер партії і дати виготовлення;

• - масу нетто або об’єм;

• - гарантійний термін зберігання.

Сухі компоненти (при температурі від - 50 до  +50 °С) та концентровані розчини антисептика та піноутворювача (при температурі від +5 до +50 °С) транспортують будь-якими критими транспортними засобами з дотриманням “Єдиних правил перевезення вантажів“. 

При транспортуванні та тривалому зберіганні повинні  бути забезпечені умови, які запобігають псуванню упаковки.

Суміші у одержувача повинні зберігатися в зачинених сухих провітрюваних приміщеннях, що захищені від атмосферних опадів, в умовах, що забезпечують цілісність  упаковки, при температурі від +5 до +50 °С і відносній вологості повітря  не більше 95%.

Термін зберігання компонентів складає 6 місяців від дати продажу.

9. Охорона праці та техніки безпеки вогнебіозахисту деревини

Суміші ДСА-1 та  ДСА-2 є пожежо - і вибухобезпечними.

Речовини, що входять до складу сумішей ДСА-1 та ДСА-2, відповідно до токсиколого-гігієнічних паспортів, що затверджені в Комітеті гігієнічного регламентування МОЗ України, віднесено до ІІІ-IV класу небезпеки речовин за    ГОСТ 12.1.007.

Загальні вимоги безпеки при використанні сумішей повинні відповідати ГОСТ 12.3.034. Умови праці при виробництві і  використанні просочувальних сумішей повинні  відповідати ГОСТ 12.1.007, ДСН 3.3.6.042. При просочуванні шляхом обприскування, повітря робочої зони має контролюватися на загальну запиленість на рівні 6 мг/м3 згідно з МУ 4436-87.

До роботи з просочувальними сумішами допускаються особи, що пройшли попередній медогляд, навчання безпечним методам роботи, правилам поводження з засобами індивідуального захисту та інструктаж з безпеки праці.

Особи, що працюють з просочувальними сумішами, повинні забезпечуватись засобами індивідуального захисту: респіраторами ШБ-1 “Лепесток” за ГОСТ 12.4.028 (або інші протиаерозольні респіратори), захисними окулярами за ГОСТ 12.4.013, рукавицями за ГОСТ 12.4.103, спецодягом та спецвзуттям згідно “Типовых отраслевых норм выдачи бесплатной спецодежы, обуви и других средств индивидуальной защиты робочих и служащих производств”.

При попаданні розчину антипірену або антисептика на шкіру або в очі треба промити їх проточною водою, а в очі закапати альбуцид.

Під час нанесення композиції необхідно працювати в спецодязі згідно з ГОСТ 12.4.131 і ГОСТ 12.4.132 та гумових рукавичках згідно з ГОСТ 20010.

10. Охорона навколишнього природного середовища

Компоненти сумішей ДСА-1 та ДСА-2 віднесено до ІІІ-IV класу небезпеки речовин за ГОСТ 12.1.007. При роботі з вогнебіозахисними засобами необхідно керуватись положеннями нормативних документів щодо протидії забрудненню стічних вод і повітря.

При дотриманні положень цього Регламенту застосування робочих розчинів антипірену та антисептику сумішей ДСА-1, ДСА-2 є безвідходним: стічні води, тверді та рідкі відходи - відсутні. Залишки сумішей ДСА-1, ДСА-2 можна використовувати в подальшій роботі.